Що подивитись у Загребі взимку

Три роки поспіль Загреб виборював у Європі нагороду кращого Різдвяного ярмарку, який називається у Хорватії Адвент (2016, 2017, 2018). У сезоні 2021-2022 Різдвяна та Новорічна програма- адвент присвячена дитячим іграшкам. Вона порадує не лише дітей, а й тих дорослих, хто в дитинстві розпаковуючи подарунок, знаходив диснеївських персонажів (єдина в соціалістичному таборі фабрика з ліцензією від Діснея, знаходилася саме в Загребі).

Адвент 2022 року використає програму з доповненою реальністю, завдяки якій у різних частинах міста за допомогою мобільного телефону можна буде “перенестись у минуле”. Таким чином, дорослі зможуть знайомити дітей зі світом свого дитинства, своїх іграшок.

Зрозуміло не обійдеться без барвистих шоу, концертів, атракціонів, музики, ласощів, вуличної їжі, солодощів і традиційної випічки.

Докладніше з Адвент програмою народних гулянь можна ознайомитись в офіційному проспекті, завантаживши його за посиланням:
Програма і карта Загреба із Новорічними та Різдвяними святкуваннями (Адвент) на 2021/2022 рік.

Взимку Загреб стає популярним завдяки гірськолижному курорту Sljeme, де регулярно проходять міжнародні змагання зі слалому.

Він розташований всього у 10 км від столиці, у природному парку Медведниця. З трасами будь-якої складності та численними пішохідними маршрутами, що проходять серед ялинових та букових лісів. Крім прогулянки, є можливість відвідати печеру Вітерниця, Зринську копальню, Фортецю Медведград. Ціни вхідних квитків – від 2 євро (дитячі) до 3 євро (дорослі).

 

Що подивитись у Загребі за 1-2 дні

За такий короткий час можна встигнути обійти центр міста, який поділений на дві історичні частини.

Верхнє місто – місцевість на пагорбі, що дала назву столиці Хорватії – “місто на насипу”, від слов'янського “zagrebъ”. У документах згадується вперше у 1094 році. Прогулянка ним занурить вас в атмосферу середньовічної старовини.
Нижнє місто – це частина центру, побудована в XIX столітті. Тут вже відчувається інший дух – сучасної європейської столиці.
Нижній та Верхній Загреб з'єднані найкоротшим у світі фунікулером (всього 66 м) та сходовими проходами. Загребський фунікулер вважається пам'ятником культури хорватської столиці – його зовнішній вигляд не змінювався з дня його запуску, який стався 23 квітня 1893 року.

Між Верхнім містом та залізничним вокзалом у Нижньому місті знаходиться понад 10 парків, що утворюють загальний парковий простір “Зелена підкова”.

Загреб – карта центру міста

Територія на карті, розташована вище за горизонтальну лінію трамвайних колій по вулиці Ilica з безліччю піктограм у вигляді замків, – це Верхнє місто, а та, що знаходиться під нею – Нижнє.

Верхнє місто (Gornji Grad)

Градець – найстаріша частина Загреба, серце Верхнього Міста. Історичний район, де розташовані основні пам'ятки Загребу: Кафедеральний собор, Кам'яні ворота, Парламент (Сабор), Конституційний суд, Церква Св. Марка.
У короткому відео – все, що можна встигнути подивитися за 1 день у Верхньому Загребі.

Кафедральный собор Загреба

(Інші назви: Загребський собор, Собор Вознесіння Діви Марії та святих Стефана та Владислава)

Вважається величною пам'яткою готичної архітектури у цій частині Європи. Має досить драматичну долю. Собор починали будувати 1094 року, а майже через 100 років, зруйнували монголо-татари. Його відновили у готичному стилі у 1270 році. Протягом багатьох століть добудовували, зводили стіни фортеці для захисту від Османської імперії. В 1632 побудували дзвіницю, вже в стилі пізньої готики.

В 1880 від Собор знову постраждав від сильного “загребського землетрусу”. Реставраційні роботи тривали 26 років. Тоді в архітектурі почала переважати неоготика.

Внаслідок землетрусу в березні 2020 року зруйнувався південний неоготичний шпіль.

Скільки цього разу знадобиться часу на відновлення – невідомо. Мені вдалося побувати поряд із Собором роком раніше, тому на фотографіях шпиль ще цілий.

Вежа Лотрщак (Kula Lotrščak)

Поруч із верхньою станцією фунікулера Верхнього Міста розташована оборонна вежа Лотрщак, збудована у XIII столітті. Пізніше її добудовували-перебудовували. На початку XIX століття на вершині встановили гармату Grički top, яка вистрілювала опівдні.

Сьогодні вежа працює одночасно як оглядовий майданчик, художня виставка та сувенірна крамниця.

Парк Рібняк (Park Ribnjak)

Парк Ribnjak тягнеться вздовж стін Загребської архієпархії, зокрема Хорватського католицького університету. Своєю “рибною” назвою парк зобов'язаний Єпископу, котрий полюбляв щоп'ятниці за старих часів ловити рибу в місцевому ставку.

У наші дні він виглядає як типовий англійський парк, розділений середньовічною стіною, по один бік якого продовжує розмірено текти церковне життя, а по другий – галасливе світське.

У парку розташувалися музична рок-академія (Glazbena školа Ladislav Račić), рок та блюз клубу Rock Club Ribnjak.

Всередині парку також знаходиться Арт-простір (на зразок Пейзажної алеї в Києві) – Art Park Zagreb з дитячими майданчиками та місцями для виставок вуличного мистецтва.

Площа бана Йосипа Єлачича (Jelačićev trg)

Головна площа Загреба названа на честь графа, правителя Хорватії у ХІХ столітті (бана, намісника) австрійського імператора. Йосип Єлачич виступав за відокремлення від королівства Угорщини, але із збереженням автономії у складі Австрійської імперії.

В Угорщині цей історичний персонаж непопулярний через свою участь у придушенні революції проти Австрії. У Хорватії є як його шанувальники, які вважають Єлачича “батьком Хорватії”, так і критики, які вважають, що необхідно було відстоювати повну незалежність від імперії.

Площа, вважається пішохідною. Але із трамвайною колією, завдяки чому до центру можна дістатися майже з будь-якої частини Загреба.

Кам'яні ворота та Богородиця Загреба

Кам'яні ворота – єдині ворота оборонних споруд Загребського Градеця, що збереглися. Зведені в XIII столітті та перебудовані в 1760 році. Є фортечною вежею з проходом під 90 градусів, всередині якої вбудована каплиця Богородиці Кам'яних воріт. У ній зберігається одна з головних святинь столиці Хорватії, а можливо, і всієї країни – ікона Богородиці з немовлям (Majka Božja od Kamenitih vrata).

Ікона стала особливо шанованою після того, як уціліла у великій пожежі 1731 року. Її виявили серед попелу, абсолютно неушкодженою. Згоріла лише рама. На іконі Богородиця зображена у вигляді правительки, що тримає в лівій руці скіпетр, а в правій – маленького Ісуса.

У 1991 році архієпископ Загреба проголосив Богородицю Кам'яних воріт покровителькою міста. Через величезну кількість туристів, для безпеки, міська святиня у будні дні захищена металевими ґратами та сіткою.

Але мені пощастило бачити її без ґрат на День міста (докладніше на відео).

У навігаторі це місце легше шукати за адресою Pavla Radica 3a.

 

Церква св.Марка

Вважається, що парафіяльна церква св. Марка існувала ще з часів утворення Загребського Градеця. Протягом усієї історії Загреба, пожежі, землетруси, війни вносили свої корективи до її архітектури. Церква неодноразово руйнувалася.

Нинішній вигляд Церква Св. Марка набула завдяки старанням архітектора Германа Болле (автора веж Загребського собору). Саме за його проектом у 1882 році дах виклали глазурованою черепицею з гербами міста Загреба та Триєдиного Хорватського королівства (загальний герб Хорватії, Далмації та Славонії).

Праворуч від Церкви Св.Марку розташований Парламент Хорватії (Сабор). Його будівля відновлена ​​у XX столітті, після бомбардувань Югославською армією – таку відповідь отримала Хорватія на проголошення незалежності з балкону Сабору.

Ринок Долац

Міський фермерський ринок, з величезним вибором сільгосппродукції, м'ясним та рибним павільйонами. Смачне місце. Асортименти широкий, представлено все, чим пишається Хорватія. Цим Долац відрізняється від ринків інших містечок, де переважає місцева продукція.

Наприклад, у Загребі багато свіжої річкової та морської риби. А у Пулі, яка славиться пристойним вибором морепродуктів, майже немає прісноводної риби. Багато домашніх та фермерських сирів на будь-який смак: сир, тверді, м'які, копчені з козиного, овечого, коров'ячого молока. Лотки ломляться від сезонних овочів, фруктів, ягід. Багато інжиру. Приємна відмінність столичного ринку від приморських – адекватні ціни. Він явно орієнтований на місцевих жителів, а не на туристів, як це зазвичай буває у туристичних місцях.

Червоні парасольки над лотками – візитівка Долаца. У XX столітті червона парасолька із смужками була частиною національного одягу. Мода пішла із району Шестини (Šestine). Парасолі так і називаються – шестинські. Співачка Gabi Novak має душевну пісню Шестинські парасольки (Šestinske ambrele), в якій вона їх називає “кращими квітами Граду”.

Фото галерея Старого міста

[modula-link id=”1846″]
[/modula-link]

Нижнє місто (Donji grad)

Парк Зріньєвац (Zrinjevac)

Зріньєвац –  барвистий парк у центрі Нижнього Загребу, тієї частини столиці, яка відноситься до архітектури XIX століття. В оточенні історичних будівель розташувалися численні квіткові клумби, фонтани, алеї, скульптури та пам'ятники. Щедро “розкидані” по парку лавочки ніколи не порожні – це улюблене місце городян.

До того, як з'явився проект благоустрою міста, на цьому місці наприкінці XVIII століття проходив тваринницький ярмарок. Почувши про плани влади створити тут зелений парк, торговці обурилися не на жарт. Адже це означало позбавити їх “прибитого копитами” прибуткового місця.

У наші дні, у музичному павільйоні, збудованому ще 1891 року, регулярно відбуваються концерти класичної музики. В алеях парку люблять виставляти свої роботи художники. Це місце полюбилося також організаторам міських ярмарків, яких тут проводиться багато різних. Але особливо ошатно і людно в парку Зріньєвац на Різдво.

Щорічно в парку Зріньєвац проходить Cest is d'Best – міжнародний вуличний фестиваль, який проводиться у Загребі з 1997 року. Він присвячений музиці та вуличним музикантам. Цей яскравий захід триває 4 дні. 2021 року Cest is d'Best проходив 19-22 серпня. У 2022 році готується 26-й за рахунком фестиваль. Точні дати будуть відомі навесні.

Метеорологічна станція

У парку Зріньєвац зберігся метеорологічний пост, встановлений у 1884 році. Тоді місцевий лікар Адольф Хольцер, , що захоплювався метеорологією, побудував так звану метрологічну колону.

Німецькі антикварні прилади, що реєструють температуру, вологість, тиск, працездатні досі. Доктор Хольцер своє хобі дуже активно застосовував у наукових цілях. Він займався вивченням впливу клімату та погоди на самопочуття людини. На той час це були сміливі наукові дослідження, а метеорологічні прилади – найточніші.

 Хто такий Нікола Зрінські

Парк та площа названі на честь видатного хорвата, дворянина Николи Шубич Зрінски (Nikola IV Zrinski). Найбільше він відомий по обороні Сігетвару – фортеці, що стояла на шляху військ Османської імперії на чолі із Сулейманом I Величним у другому поході на Відень.

Більш детально про цю непересічну особу – у матеріалі нижче, під “+”. Однозначно буде цікаво тим, хто цікавиться історією середньовічної Європи.

Парк Штроссмайєра (Park Strossmayera)

Josip Juraj Strossmayer (1815-1905).
Шанований у Хорватії католицький єпископ, політичний та громадський діяч, меценат. Підтримував посилення автономії Хорватії в Австро-Угорській імперії. Пропонував папі римському Пію IX відродити слов'янське богослужіння у хорватських єпархіях та вивчення глаголиці у Далмації. Був лідером Народної партії.

За його посередництва було укладено угоди (конкорд) між Чорногорією та Ватиканом, Росією та Ватиканом. Це свого роду міжнародні конвенції з державою Ватикан, які визначають права Римо-католицької церкви в іншій державі.

Парк Короля Томіслава (Kralj Tomislav park)

Парк названий на честь першого короля Хорватії, який правив у 910-929 роках.
Раніше Томіслав носив титул князя, а коронований був папою Іваном X в 925 році. За часів Томіслава хорватська церква вела внутрішні суперечки між двома фракціями, одна з яких підтримувала використання у літургіях слов'янської мови, інша – латиниці. Церква провела два собори, і в 927 році перемогу здобули прихильники латиниці (вірогідно за підтримки Папи Римського). Фактичний перехід церкви на латиницю відбувався довго. В той же час, це не стосувався світського життя. Глаголиця в Хорватії існувала до XV століття, і тільки потім почала витіснятися латиницею.

Фото галерея Нижнього міста

Транспорт

До центру Загреба з околиць зазвичай добираються спочатку автобусом до найближчої трамвайної лінії, а далі трамваями. Талони для проїзду можна придбати у квиткових кіосках або водія. Їхня вартість залежить від передбачуваного часу поїздки. Квиток на 30 хвилин коштує близько 50 євроцентів, уночі – вдвічі дешевше. Такий принцип не зручний, якщо в місті корки і транспорт затримується. Може так статися, що розраховуючи за 30 хвилин потрапити до потрібної зупинки, ви добираєтеся туди за 45 і навіть годину. Тому для тих, хто планує “галопом” об'їздити все місто, вигідніше придбати проїзний добовий квиток за 4 євро – він діє і в автобусах, і у трамваях. Можна також купити проїзні одразу на кілька днів.

Між Верхнім та Нижнім містом курсує фунікулер. Вартість в один бік – близько 50 євроцентів.

В аеропорт можна дістатися міським автобусом №290 або автобусом компанії Pleso prijevoz Croatia airlines за 30 кун.

Прямого залізничного сполучення між Загребом та Києвом немає. Принаймні зараз. Років десять тому до поїзда “Москва – Загреб”, чіпляли окремий вагон “Київ-Загреб”, який докочувався до столиці Хорватії за 36 годин.

Сьогодні, на жаль, можливий не найкращий маршрут (за часом та витратам): причіпним вагоном до поїзда №749 “Київ – Відень”, з пересадкою в Будапешті на угорський чи хорватський поїзд “Будапешт – Загреб”. Це поки що єдиний варіант для тих, хто не переносить перельоти та важко подорожує автотранспортом.

Прямі маршрути Будапешт – Загреб

Без пересадок поїзд Будапешт (вокзал Déli) – Загреб, Intercity №204, відправлення о 15:35, прибуття о 21:05. Вартість квитка, в залежності від дня дня тижня та попиту – від 40€ до 51€.

Зворотні маршрути без пересадок із Загреба до Будапешта двічі на добу.
Перший, поїзд Eurocity №158 Загреб-Будапешт відправляється з Будапешта (вокзал Déli) о 7.00 ранку та прибуває до Загреба о 16:59. Час у дорозі майже 6 годин. Другий, Intercity №210, час відправлення 16.35, прибуття до Budapest – вокзал Déli 22:24.

Зверніть увагу, якщо користуючись сервісом побудови маршрутів від Google maps за залізничним напрямком Будапешт-Загреб, вам можуть запропонувати дуже дивний варіант на перекладних, наприклад частина приміської електричкою, потім незрозуміло чим, потім трохи пішки, і десь у Будапешт- Келенфель пересадка на автобус Flexibus. Все це буде підсвічено залізничною піктограмою. Чи не ведіться на формальний алгоритм.

Взагалі то автобус Flexibus Будапешт-Загреб – оптимальний варіант.
Вранці відправляються два рейси 7:30 (прибуття в 12:55) з автостанції Неплігет, та о 7:55 із автостанції Келенфель (прибуття 12:25). Вартість біля 800 грн при бронюванні через український сайт Flexibus.
Увечері о 18:30, 18:55 з тих же станцій, прибуття в Загреб 23:55. Вартість 900 грн.

Поїзд Відень – Загреб

Варіант без пересадки доступний австрійським перевізником ÖBB.

Відправлення з Відня 15:58 – прибуття до Загреба 22:28, час у пустині 6 годин 30 хвилин.

Поїзд Загреб – Відень, відправлення 7:25 – прибуття 14:08.

Квитки продають для місць двох класів: стандарт, з ціною від 30 євро, та 1-ий клас, близько 80 євро.  Поїзд – на кшалт “Інтерсіті”, має платформи для перевезення автомобілів.

Парковки у Загребі

Місто розділене на три зони. Ціни на вуличні парковки коливаються приблизно від 5 кун (третя зона) до 15 кун (у центрі). У вихідні дні якась їхня частина стає безкоштовною. Швидше за все ті, що не в самому центрі. Криті паркінги зазвичай дорожчі за вуличні. При в'їзді на критий паркінг встановлено табло з тарифом та кількістю загальних та вільних місць.

У Хорватії краще завжди мати запас монет у місцевій валюті – кунi. Оскільки паркомати частіше приймають монети. Криті паркінги, як правило, оснащені терміналами з прийомом платіжних карток, або паперових грошей, але краще підстрахуватися і все ж таки мати монети. Неодноразово спостерігав, як термінал відмовлявся приймати чиюсь картку, або бракував паперові банкноти.

Заздалегідь планувати маршрут практичніше на комп'ютері. Так легше потім орієнтуватися у місті та складати варіанти пішохідних маршрутів.

Зручна онлайн карта паркувань з вільними місцями та цінами доступна на сайті Parkme (клікніть на карті для переходу). Сервіс також має власні застосунки для мобільних пристроїв під Android та iPhone.

У поїздці практичніше користуватися програмою для паркування у мобільному телефоні. Комунальним господарством у місті управляє компанія “Загребський холдинг”. Вони мають власні програми під назвою ZgPark у двох версіях під різні операційні системи: для Android, для iPhone

Якщо раптом ви потрапили у неприємну ситуацію із неправильним паркуванням у Загребі і це призвело до блокування, евакуації автомобіля, штрафу, то вам допоможе ця Інструкція “куди бігти, за що хапатися” від “Загребського холдингу”.

Культура водіння вуличками Загреба разюче відрізняється від поведінки водіїв у Києві. По-перше, тут не поспішають. По-друге, у тягучках не нервують. По-третє, не намагаються об'їхати зустрічною смугою. Дистанції дотримуються, і не вважають, що залишену вами безпекову відстань край потрібної терміново віджати, як це трапляється у нас. Не підганятимуть сигналами “в зад” ще на жовтому світлофорі. І вже тим більше не побачите, як хтось розвертається через подвійну суцільну смугу.

Окружна Загреба, включаючи автобани, може наглухо закупоритись у години пік, особливо напередодні свят. В принципі окружні дороги столиць Європи бажано моніторити через сервісу Google map. Це знизить ризик застрягти надовго. Наприклад, під час подорожі з України до Хорватії, проїзд через центр Будапешта з його численними світлофорами часу займає на менше, ніж по окружній із її частими ремонтами та аваріями. За умови, звичайно, що у цей день угорська столиця не перекрита через, наприклад, приїзд іноземної делегації або проведення змагань.

Підбірка фото про тунелі та проходи

Погода в Загребі

ZAGREB WEATHER