Плануючи переїзд або запуск бізнесу в Європі, багато іноземців роблять класичну помилку: вони сприймають європейське законодавство як щось дуже схоже. Ті, хто мали досвід бізнесу, життя і роботи в Польщі або Чехії, з подивом зіткнутися з тим, як складно легалізуватися в Хорватії і відрити тут свій навіть найменший бізнес. Хорватія ділить світ на “своїх” і “чужих”, через що умови для ведення діяльності та легалізації кардинально відрізняються залежно від того, який паспорт лежить у вашій кишені.

Прірва між ЄС і третіми країнами: квоти, бар'єри та вимоги

Для громадян Європейського Союзу (ЄС) і Європейської економічної зони (ЄЕЗ) інтеграція в хорватський економічний простір відбувається практично непомітно. Вони можуть вільно відкривати компанії, реєструватися як індивідуальні підприємці та купувати нерухомість без тривалих перевірок і додаткових дозволів. Навіть оформлення особистих документів для них спрощено: наприклад, отримати індивідуальний податковий номер (OIB) громадяни ЄС можуть повністю онлайн через європейський портал e-Citizens.

Для громадян третіх країн (non-EU), до яких належать українці та інші без тимчасового захисту, Хорватія вибудовує жорстку регуляторну стіну. Спроба запустити класичний бізнес на загальних засадах одразу стикається з серйозними бар'єрами:

• Інвестиційні квоти: щоб іноземець із третьої країни міг легально працювати директором у власній компанії, держава вимагає внести значний статутний капітал (від 25 000 євро) замість стандартних 2 500 євро та найняти щонайменше трьох хорватів із виплатою їм зарплат, не нижчих за середню по країні.
• Бюрократичні кола: отримання дозволів на роботу і проживання перетворюється на багатомісячний квест із перевірками з боку біржі праці та МВС Хорватії.

Тимчасовий захист зручний, але не вічний

На цьому жорсткому тлі унікальним історичним прецедентом став статус Тимчасового захисту (ТЗ), запроваджений європейською директивою для українців. Так звана “зелена карта” тимчасово зрівняла права українців із місцевим населенням і громадянами ЄС.

Поки діє директива про Тимчасовий захист, для бенефіціарів відкрито унікальне вікно можливостей:

• Абсолютна свобода дій: можна вільно перебувати в країні, відкривати будь-які компанії та реєструватися як індивідуальні підприємці.
• Відсутність квот: на українців зі статусом тимчасового захисту не поширюються імміграційні бар'єри третіх країн. Не потрібно наймати трьох хорватів або доводити економічну доцільність бізнесу перед Мінекономіки.
• Автоматичне право на працю: статус тимчасового захисту виконує функцію тимчасової робочої візи. Вам не потрібно окремо звертатися до імміграційної служби за дозволом, щоб обійняти посаду директора у своїй же фірмі або офіційно працевлаштуватися.

Однак важливо дивитися на речі тверезо: тимчасовий захист – це терміновий, а не вічний інструмент. Європейська директива закінчиться. І тоді перед кожним підприємцем постане жорсткий вибір: згорнути активність або перейти на загальні, набагато суворіші правила гри, передбачені для “третіх країн”. Щоб цей перехід не став болючим, потрібно до нього підготуватися, вивчивши доступний довідник “Оподаткування в Хорватії”.

Податкове резидентство – чому це важливо

Запуск легального бізнесу в Хорватії – чи то фірма (d.o.o.), чи то приватне підприємництво (obrt) – автоматично залучає іноземця до місцевої фіскальної системи. Щойно ви реєструєте бізнес і призначаєте себе директором, центр ваших економічних інтересів (це термін, який використовують податкові органи для визначення, в якій країні ви маєте платити податки) починає стрімко зміщуватися в бік Хорватії. Ви починаєте генерувати тут дохід, платити податки і формувати свою прозору історію перед державою. Але потрібно пам'ятати, що після закінчення Тимчасового захисту право бути приватним підприємцем без посвідки на проживання у вас втрачається, так само як і директором навіть у своїй компанії – знадобиться дозвіл на роботу, або ж виконання важких умов до капіталу компанії та найму місцевих працівників.
Крім того, країна вашого громадянства, наприклад, Україна, буде, як і раніше, вважати вас своїм податковим резидентом і вимагати повторно заплатити податки. Як цього уникнути, як підготуватися – читайте в довіднику “Податкове резидентство України”.